Опитування
Скільки ви присідаєте?
Всего ответов: 372
Статистика

Онлайн всего: 3
Гостей: 3
Пользователей: 0
Анализ сайта Счетчик PR-CY.Rank


  Самбо (утворено від словосполучення «самозахист без зброї») - вид спортивного єдиноборства, а також комплексна система самооборони, розроблена в СРСР в результаті синтезу багатьох національних видів єдиноборств і боротьби дзюдо. Є одним з видів боротьби в одязі. Офіційною датою народження цього виду спорту прийнято вважати 16 листопада 1938 року, коли вийшов у світ Наказ по Всесоюзному комітетові у справах фізкультури і спорту при РНК СРСР № 633 «Про розвиток боротьби вільного стилю»  («боротьба вільного стилю» було початковим найменуванням спорту, в 1947 році перейменованого в «самбо»).

Самбо включає в себе два розділи: спортивний і бойовий.
  З 1972 р. проводяться міжнародні змагання з боротьби самбо. Самбо займаються більш ніж в 70 країнах світу. У 1981 році МОК визнав боротьбу самбо олімпійським видом спорту, але в програму Олімпіад цей вид боротьби досі жодного разу не був включений. Є думка, що невизначений статус самбо в олімпійському світі позначається на популярності цього виду спорту: багато спортсменів-самбісти стали виступати на змаганнях з дзюдо.

Історія
  На даний момент немає єдиної думки про те, хто є засновником самбо. Офіційно основоположником боротьби самбо є викладач МЕІ Анатолій Аркадійович Харлампієв, чия книга «Боротьба самбо» багато раз видавалася в Радянському Союзі. Анатолій Аркадійович головував на науково-методичній конференції «1-го Всесоюзного тренерського збору», що проходив у травні 1938 року, на якій були обговорені основні питання створення і розвитку «боротьби вільного стилю», а також був призначений старшим тренером збору. Він же першим очолив організовану в 1938 «Всесоюзну секцію боротьби вільного стилю» (майбутню федерацію самбо).
  Ощепков був чудовим дзюдоїстом, учнем Дзігоро Кано, третім з європейців, які отримали другий дан по дзюдо в Кодокане (особисто від Дзігоро Кано). Слід зазначити що в той час в дзю-до було не 10 данів, як зараз, а тільки 5. У 1937 Ощепков став жертвою загальної шпигуноманії, був арештований, звинувачений у шпигунстві на користь Японії нарівні з іншими розвідниками 4 Управління НКВС і помер у в'язниці через 10 днів після арешту від серцевого нападу. У 1957 році Ощепков був реабілітований.
  Спиридонов був офіцером російської імператорської армії, пізніше працював в системі НКВС. Вивчав дзюдзюцу ще до революції 1917 року. Очолював в товаристві «Динамо» роботу в області спортивно-прикладної дисципліни «самозахист без зброї», розробив систему самоза.
  Після загибелі Ощепкова главою «Всесоюзної секції боротьби вільного стилю» став Харлампієв, оскільки Спірідонов не міг бути публічною особою. Вивчення боротьби народів СРСР було розпочато ще при Ощепкова. Спиридонов ж крім дзю-дзюцу був знавцем боксу і савата (правда, ці прийоми як травмонебезпечні в спортивне самбо не увійшли).

  Більшість [джерело не вказано 329 днів] джерел вважає, однак, що основи боротьби були закладені ще до Харлампієва. Фундамент був закладений Василем Сергійовичем Ощепкова (чиїм учнем був Харлампієв) і Віктором Опанасовичем Спірідоновим.
  У 1947 році в журналі «Огонек» з'явився нарис дитячого письменника Ісая Аркадійовича Рахтанова «Історія самбо», в якому засновником самбо був оголошений Анатолій Харлампієв. У нарисі була розказана (практично повністю придумана [джерело не вказано 130 днів]) історія про те, як засновник самбо, за порадою батька, створив систему самозахисту і боротьби вільного стилю. Він обійшов безліч областей щойно створеного СРСР, розшукував і відбирав прийоми національних видів боротьби і на їх основі створив принципово нову систему. Розповідь став дуже популярний в СРСР, що безсумнівно, сприяло популяризації самбо. У 1983 році був знятий фільм «Непереможний», сюжетно схожий з нарисом Рахтанова.
  Сам Харлампієв ніколи не підтверджував і не спростовував легенди, розказаної Ісаем Рахтановим. Останнє часто ставлять йому в провину, як якщо б Харлампієв побічно сприяв тому, що його стали вважати одноосібним засновником самбо.

Матеірал зі сайта Вікіпедія